У світі Міжнародний день миру заснувала Генеральна Асамблея ООН як день відмови від насильства і вогню. Цього дня у світі намагаються якнайбільше привернути увагу дітей та молоді до питань важливост...   В Україні це свято відзначатимуть вже в 14-те. Погодьтесь, назва звучить досить символічно – Міжнародний день миру: не всесвітній, а...

Продовження інтерв’ю з Мартою Зозулею, солісткою гурту «Територія душі», про те, звідки потрібно черпати натхнення, як християнську музику сприймають невоцерковлені люди і творчі плани надалі.  – Пісні якого музичного жанру виконуєте? – Це поп-музика з елементами фольку і можливо навіть з елементами легенького року. Загалом це популярна музика, але в західному розумінні. Бо у нас поп – це тільки щось «дискотечне». Насправді ж поп буває з живими інструментами. Легка, доступна для людей музика. – Для кого Ви співаєте? – Хочемо, щоб нашою аудиторією була молодь і підлітки. Однак, з тих нічних чувань, на яких ми були, побачили, що й люди старшого віку теж вподобали наш гурт. Вони набагато швидше відгукуються, напевно через те, що вже мають життєвий досвід і легше відчитують у наших текстах те, що їм близьке. А для молоді це може бути щось нове, те, що вони ще не відчували, але почули і задумалися над цим.

Волонтерки запрошують усіх охочих створювати для недоношених дітей спеціальні іграшки, які допомагають одужати.  Замість мами – іграшка. Щоб недоношені дітки у відділенні інтенсивної терапії рефлекторно не висмикували катетерів і зондів, їм пропонують іграшку, яка… нагадує про маму.     «Я бачила, що мами залишають у кювезі своїм малюкам в’язані іграшки. Думала, що це просто бажання мами хоч у такий спосіб бути поруч зі своїми дітками», – розповідає Юля. А потім київські волонтерки подарували таку іграшку для Луки. Юлин синочок став набирати вагу, стискаючи у крихітній долоньці щупальця чудо-восьминіжки…...

Продовження статті, опублікованої в попередньому номері, про діяльність прородинних рухів. Папа Франциск під час одного зі звернень зазначив: «Я не можу приховувати свого занепокоєння за родину, перед якою, як ніколи, постала низка викликів. Під сумнів ставляться засадничі стосунки, а також сама основа шлюбу і родини». Що ж робить Церква, щоб зберегти сім’ю? Пропонуємо читачам «Духовності» ознайомитись з прородинними рухами в Українській Греко-Католицькій Церкві, щоб поширювати ту добру звістку, яку вони несуть для сімей.   Рух «Кана» «Кана» – це можливість відновити подружню єдність, яку легко втрачаємо в повсякденній суєті. Метою є зростати в подружжі і сім’ї через молитву, діалог, пробачення; навчатися молитви: особистої, подружньої, з іншими; бути диспозиційним в інтересах іншого подружжя. «Кана» вперше відбулася у Франції в 1980 році. Сьогодні вона реалізовується в 46 країнах світу. Організатором є спільнота Chemin Neuf (Нова Дорога), яка виникла у Франції в 1973 році. «Кана» розпочинається реколекціями (сесією), які відбуваються зазвичай влітку. Під час сесії пропонуються різні форми: –      навчання: наприклад, любов – це щастя чи страждання, гріх і милосердя, пробачення; –      час у подружжі (пропонуються питання для обговорення); –      час у групах (подружжя діляться своїм досвідом на запропоновані теми).

Від 28 вересня до 2 жовтня у Львові відбуватиметься 9-й Екуменічний соціальний тиждень. Тема цьогорічного суспільного форуму – Міграція: виклик для України. Серед організаторів – Національний універси... – Як Ви вважаєте, яким саме чином держава чи суспільство мають звертати цю увагу? – Про допомогу внутрішньо переселеним особам (цей...

Улітку 2016 року католицька церква поповнилася одразу кількома святими. У липні я розповідала Вам про польського священика Станіслава Папчинські, засновника Згромадження отців-маріанів, а сьогодні пропоную дізнатися історію життя нової шведської святої – Марії-Єлизавети Хессельблад. Мати Марія стала другою шведською святою, після святої Бриґіди. І саме вона відновила жіночий монаший орден бриґідок на теренах своєї Батьківщини. Марія-Єлизавета Хессельблад народилися у багатодітній сім’ї у Швеції 4 червня 1870 року. Родина була бідною, вони часто мусили переїжджати з місця на місце. У 18 років Марія подалася до Сполучених Штатів Америки на навчання та роботу, щоб допомогти прогодувати 12 братів і сестер. Вона вчилася у лікарні Рузвельта у Нью-Йорку, де й залишилася працювати медсестрою, зокрема доглядала за хворими вдома.