Минулого місяця ми почали наше знайомство з чудовою Йосафатою Гордашевською, яка шалено надихає. Тих, хто подружився з Йосафатою, вона вже не покидає. Уміє блаженна ніжно хапати за серце.

Двадцятирічна Йосафата Гордашевська постійно шукає нові засоби в місійній праці й знаходить їх. Уже в травні 1893 року у с. Жужелі вона відкриває першу «захоронку» (український християнський садочок), щоб огорнути Божою любов’ю занедбаних сільських дітей та полегшити буттєвий тягар їхнім батькам, які через важку працю не могли належно доглядати та виховувати власних чад. Сестра не лише вчить дітей основ християнства та національних ідей, але й грається з ними, розвиває всіляко. Для цього їй навіть вдається придбати різні музичні інструменти. Але на цьому сестра не спиняється. Йосафата започатковує служіння в галузі освіти й охорони здоров’я. З життєпису виглядає, що монахині вдається бути присутньою всюди, де виникає значна потреба. Йосафата завжди з’являється вчасно, щоб «виховати серце народу, збудувати цілісну людину». Тож побачивши, що селяни мають проблему з окультизмом – походжають до всіляких ворожок і знахарів через страх перед хворобою та смертю, через неможливість звернутися до лікаря та придбати належні ліки, – сестра Йосафата штудіює книжку про лікарські рослини. Збирає зі сестрами ці рослини, щоб виготовити належні настоянки, і відвідує хворих. Черницю селяни так і називали – «наша добра сестра-лікар».

А ми продовжуємо знайомитися із блеженними української нації. Минулоріч наша рубрика презентувала матеріли про Олімпію Біду, Володимира Прийму, Йосипа Сліпого, Миколу Кондрата, Леоніда Фьодорова. А сьогодні для Вас – таємниці львівянки Йосафати Гордашевської.

Наша свідомість часто малює блаженних і святих як чужих і віддалених особистостей. Куди нам до них? І одразу згасає інтерес вчитуватися в їхній життєпис. Але якщо все ж наважитися пірнути в глибини життя Божих учнів, то неважко помітити, що це були звичайні люди, які вчасно зробили незвичайний вибір. І цей вибір перевернув не лише їхнє життя, але й долі багатьох.

Позиція Російської православної церкви – це перешкода для пошуків форм єдності в Україні. Тому потрібно шукати нову точку зростання – рух знизу. Мирянам варто шукати моделі єдності у своєму регіоні, діяти локально.

На цьому наголосив у своєму виступі в межах ХІІ Екуменічного соціального тижня Сергій Чапнін – російський журналіст із Москви, головний редактор альманаху сучасної християнської культури «Дари», а також співробітник дослідницького проєкту «Конфлікти у постсекулярному суспільстві».

Під час ХІІ Екуменічного соціального тижня «Відповідальність vs популізм» у Львові відбулася презентація книги митрополита Переяслав-Хмельницького та Вишневського ПЦУ Олександра Драбинка. Усі матеріали, які розміщені на семистах сторінках книги, об’єднала ідея канонічної незалежності Православної церкви України. Загалом видання призначене для широкого кола читачів – священників, вірян, церковно-суспільних діячів та всіх, хто цікавиться проблемами, які пов’язані з процесами унезалежнення Української Церкви. Книгу видали Фонд Пам’яті Блаженнішого митрополита Володимира та видавництво «Дух і Літера».

Український католицький університет набув тих ознак, які сьогодні роблять його передовим, шанованим і привабливим закладом. У Пам’ятці про цінності та ідентичність УКУ читаємо, що це саме завдяки християнській ідентичності університет є завжди на піку українських ВНЗ. У чому ж секрет успіху? Під час Доброї розмови про ціннісні орієнтири сучасної української молоді в межах ХІІ Екуменічного соціального тижня дізнаємося від ректора УКУ о. Богдана Праха.

Дочірні категорії

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...