1 вересня (за Григоріанським календарем) і 14 вересня (за Юліанським) Східні Церкви святкують початок церковного року (Індикт). Пригадую, ще коли була школяркою і до закінчення навчання новий рік підсвідомо починався у вересні. Так є і в Церкві, але освіта тут ні до чого. Повний релігійний рік триває від 14 вересня (1 вересня) до 13 вересня (31 серпня).

Вересневий початок нового церковного року характерний лише для Церков Східної традиції. Церкви Західного обряду розпочинають його першою неділею різдвяного посту (Адвенту). Вже з VIIIстоліття на Сході з’являються згадки про 1 (14) вересня як церковне свято, яке має свою окрему службу.

Установлення дати сягає ще часів Римської імперії. Якщо поглянути у церковний календар, то в день початку Церковного року бачимо слово «індикт», що з латинської мови означає «проголошення» або «податок». Це був едикт римських імператорів, у якому з метою збирання податків містився наказ через певний час проводити оцінку земельних маєтків. Видавати такі едикти почали за імператора Діоклетіяна від 297 року спочатку щоп’ять, а далі — щоп’ятнадцять років. З часом слово «індикт» означало також період 15-річного циклу і його перший день. Згодом розширили сферу вживання цього слова — не лише в фінансово-податкових цілях, але й для позначення різних дат громадського життя.

Та початок цього циклу не збігався з початком астрономічного року, 1 січня, як і в наш час. Першим днем індикту було 23 вересня, дата народження цісаря Августа, а від імператора Константина Великого — 1 вересня.

На І Нікейському Соборі 325 року, із вдячности Константинові за легалізацію і дозвіл сповідувати християнство, Отці Церкви прийняли цю дату за початок нового церковного року.

Індикт, яким отці Собору в Нікеї встановили дату святкування початку церковного року, має назву «візантійський», «константинопольський», або ж «Констянтинів». Спочатку цей Індикт був обов’язковим для усієї Римської імперії, за винятком Єгипту. Імператор Юстиніан І зробив обов’язковим датування після Індикту для всіх офіційних документів. Римська Церква за Папи Пелагія ІІ ухвалила Індикт для означення дат документів і лише 1097 року перестала керуватися цією постановою.

Як зазначив о. Юліан (Катрій) у книзі «Пізнай свій обряд», «церковно-літургійний рік — це могутній гімн честі і слави для Бога, де бере участь потрійна Церква: прославлена в небі, воююча на землі і страждальна в чистилищі». «В ньому знаходить свій найкращий вислів увесь зміст нашої святої віри», — читаємо у книзі «Пізнай свій обряд».

Благодатного Вам початку нового церковного року!

Марта Більська

Фото:  http://www.preobraz.kiev.ua/2011/09/14/

https://spzh.news/ua/chelovek-i-cerkovy/55687-pochemu-cerkovy-nachinajet-svoj-god-osenyju