,

Цікаво, чому Ісус напередодні своїх страстей мив учням ноги? «Настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі булидо кінця полюбив їх» (Ів. 13, 1б). Готував до жертви людське серце, яке вирішило любити. Йти на хрест через близькість, починаючи з «віч-на-віч».

Чому Ісус, будучи також і людиною, полюбив, як Бог? «Отець віддав все Йому в руки» (Ів. 13, 3). Богові не бракувало взаємності чи слави. Йому нічого не бракувало, окрім щастя для тих, кого полюбив навіки.

«Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зі Мною» (Ів. 13, 8). Коли відмовимося від Божої любові, не зможемо любити. Зароблятимемо на любов, торгуватимемо нею. Станемо посіпаками батька брехні, який називає любов’ю будь-що, лиш би перекричати в нашому серці Любов. Бог взиває до нас, кличе на ім’я.

 Біля Ісусових стіп почуваюся княгинею. Бо Його служіння людям відкриває обличчя Того, Хто є! Коли Він так низько, щоб бути зі мною близько, вірю в те, що Ісус – Сущий (Ів. 13, 19 б). Бог має Ісусове обличчя. Ми можемо мати Боже обличчя. Причаститися до Бога, щоб бути гідно. Як діти Творця. Перестати бути посіпаками свого скаліченого «я», яке невблаганно й виснажливо прагне успіху й бездоганності. Посіпаками світу, який хоче вичавити з нас усе, що маємо й можемо. Посіпаками сатани, який нас хапає за ахіллесову п’яту, запевняючи, що таким, як ми, не місце в Божому царстві, тому вихід один – «будувати» своє царство без Бога, тобто звикати до пекла. Затиснуті зусібіч правилами-наказами, страхами й ганьбою, існуємо наче раби. Шукаємо власну гідність ціною інших людей. Доброчинимо й злочинимо собі, а врешті втрачаємо себе.

Ісусова служба – це звитяга Любові, Боже панування. Воно повне свободи, відваги й пристрасті Святого Духа. Тому Божий чоловік не боїться позірного приниження. Ісус служить людині не тому, що мусить бути добрим. А тому, що хоче своєю присутністю нагадати людині, що Він – її брат! А їхній спільний Отець – чудовезний пан, який хоче долучити людину як компаньйона до спільної праці – неодмінно успішного проекту. У це важко повірити, бо подібне до мексиканського серіалу…

Правда про власне одвічне походження дарує сиротині великий шанс бути як Батько. Вйо до небесного Татка! За руку з Братом, який пережив усе, що й ми (зраду, ганьбу, біль, самотність), і не впав у гріх, а знищив смерть…

Катерина Воїнська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...
Ми рекомендуємо
  • Фонтан
  • Зимова школа «Львів – місто діалогу»

    Зимова школа «Львів – місто діалогу»