Продовження матеріалу, опублікованого у попередньому номері

Олександра СклярФемінізм від початку винятково політично-ідеологічний рух:

Ґендерна теорія, фемінізм, ЛГБТ-рух, трансґендер, фемінізм ховаються за ґендерною ідеологією. Україна теж стикнулася з політичною експансією ґендерної ідеології. Сьогодні ґендер уособлює усі девіальні рухи. Ми стикнулися з агресивним диктатом визнання, тому що транснаціональний капітал, а також наднаціональні організації вимагають визнати ґендер. Це певний інструмент тоталітарної експансії. Усе відбувається напрочуд динамічно. На сьогоднішній зустрічі нас не звинувачують за консервативні погляди, але за п’ять років все може настільки змінитися, що представники ґендерних контор можуть за такі погляди викликати до суду.

 У фемінізмі притримуються ґендерної теорії формування статі, що хлопчик набуває маскулінності тільки тому, що його так виховували, відповідно дівчинку теж не потрібно виховувати в жіночих категоріях, мовляв, особа такий вибір має зробити самостійно. На їхню думку, якщо дівчаток одягають у спідницю, заплітають волосся, якщо хлопчикам купують одяг з блакитним кольором, а дівчаткам з рожевим, то таке виховання вважають агресивною об’єктивацією дитини.

Ґендерна ідеологія робить величезне насилля над девіантними людьми, тому що не передбачає лікування. Якщо до лікаря звертається жінка, що хоче стати чоловіком, то її потрібно не лікувати, натомість потрібно призначити гормональну терапію, яка тільки поглиблює проблеми, і в результаті така особа не має права на одужання.

Ґендерна ідеологія загрожує також національному суверенітету, бо заторкує фундаментальну ланку суспільства – сімю. Не буде спільноти, міцної сім’ї, тоді залишиться індивід і суспільство, і це призведе до катастрофічних наслідків. Гедоністична філософія є в основі ґендерної ідеології. Вона націлена десакралізувати людину і зруйнувати християнську спільноту. Тому не треба шукати ґендерних компромісів.

О. Юрій Блажиєвський: Конструктивний підхід до обговорення гендерної ідеології можливий за умови деескалації емоцій. Постійна боротьба – це не вихід. Християнство пропонує трохи іншу дорогу – це дорога правди, яка базується на об’єктивному джерелі. Означенням цієї дороги є персоналізм – це підхід, за якого я бачу себе, але також бачу інших і це поважаю.

Питання ґендеру починалося з політичної емансипації. Жінка дуже часто до сьогодні недооцінена, її неправильно розуміють, і це приклади, які треба викорінювати. Під кінець ХІХ ст. – на початку ХХ ст. було що поправити. Історично пригадаймо, що це за час: Перша світова війна (полягло 7–10 млн жертв переважно чоловічої статі), потім 1920-ті, на нашій території – це військовий комунізм, чистки, репресії, Сибір, ГУЛАГ, зрештою Друга світова війна (ще більше жертв), в 1950-ті роки ознаменовується сексуальна революція, бо більшість дітей ростуть без батька, жінки виходять на непритаманну собі силову позицію в родині і, на жаль, така ситуація досі так і утримується.

Насправді сьогодні найбільш покривдженою статтю є чоловік, жінки принаймні стараються осмислити, ким вони є. А чоловіки навіть не намагаються це зробити, носячи в собі ще більші зранення. І це тема, яку потрібно порушувати.

Cвятослав Погляд: Важливо, коли боремося з ґендерними міфами, розуміти, що вони не є однорідними. Тобто серед феміністок теж є різні групи: інтерсекційний фемінізм, які підтримують ґендер; радикальні трансексклюзивні феміністки, які категорично проти руху трансвеститів.Тому з різними групами різних організацій можливо взаємодіяти. Наприклад, згадані гомосексуалісти, які проти ЛГБТ-організацій – це влучний месидж населенню, що і ці групи такого не підтримують. Взаємодія з різними організаціями, в яких є спільні цілі, спільні інтереси – це, як на мене, добра ідея. Окрім того, в країнах, у яких захистили юридичний досвід ґендеру, важливим є аспект, що месиджі, які подавали організовано, не були наміру радикальними. Так вдалося залучити значну кількість населення. Хоча українське населення консервативне, але воно водночас пасивне. Щоб його активізувати, потрібно добирати тези, які залучили би найбільше людей до дії.

О. Микола Мишовський: Я працюю на парохії, де саме сто років тому комуністи вбили священика. І тоді ніхто не думав, що комунізм – це серйозно, але в результаті така ідеологія коштувала життя багатьом мільйонам людей. Якщо не звертати увагу на паради та ідеології, то маємо приклад з комунізмом. Тому діалог має бути, але постає питання яким?

 

Олеся Косик

Світлини автора та з інтернет-сторінки https://www.facebook.com/pg/Львівський-обласний-форум-Сімї-479087772556587/photos/?ref=page_internal

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...