Х Екуменічний соціальний тиждень привів до Львова особливу гостю з Ватикану  – Фламінію Джованеллі, заступницю секретаря Комісії зі справ міграції, прав людини, охорони довкілля і боротьби з бідністю. Жінка добре пам’ятає І Екуменічний соціальний тиждень, у якому теж мала приємність брати участь. Тоді вона виступала від імені Папської ради «Справедливість і мир». Тепер же під час панельної дискусії «Солідарність націй vs національний егоїзм» виступила від імені недавно створеної Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові.

Солідарність – це ті настрої, які тепер панують у Європі. Глобалізація принесла економічну та торговельну взаємозалежність, але також зростання нерівності та плюралізму. Водночас у нас є ризик культурної гомогенності. Тому маємо таку суміш надій та інтересів, які періодично переходять у конфлікти з руйнівними наслідками. Якщо пошук миру та розвитку конструктивного суспільства – це наша мета, то тоді солідарність для нас – це не варіант, а необхідна передумова. Тож нижче надаємо аргументи Фламінії Джованеллі на користь солідарності на основі вчення Католицької Церкви.

 Спільність і єдність людської родини

Коли ми як християни хочемо мирно співіснувати в нашому постмодерному глобалізованому світі, то маємо представляти світову спільноту і все чіткіше та ясніше розуміти, як Творець передбачав наше об’єднання і спільність. Тому що люди об’єднуються не лише в різних формах організацій чи політики, через економіку чи заради абстрактної ідеології. А тому, що розуміють, що всі ми – це члени чи представники однієї великої людської спільноти. Декларація «Nostra Aetate» від початку передбачає, що кожна людина – це представник усього людства, також представник свого минулого і походження. Бог створив усю людську расу, щоб жити разом на Землі.

Єдність людства завжди існувала, тому що всі представники людства у своїй гідності абсолютно рівні. І людська гідність – це основа прав людини, та й взагалі усіх загальних прав, і визначає, що людська спільнота – дуже широке поняття, ширше за політичну спільноту. Тому що ця гідність існує як те, що належить людині як право. Саме тому країни мають обов’язки, і не лише перед громадянами, а й взагалі перед усіма людьми. Ця єдність, яка існує для усього людства, має на меті розвиток всезагального добра, що буде однаковим добром для кожної людини, для представника людства.

Важливість міжнародних інституцій для підтримки миру

Діалог між різними націями потрібен, і наприкінці кривавої Другої світової війни було зрозуміло, наскільки системний потрібен цей підхід. Церква вважає себе також інституцією, яка підтримує розвиток міжнародних спільнот і разом з ООН 1945 року започаткувала цей курс. ООН зробила величезний внесок у розвиток поваги до людської гідності, до свободи кожної людини, так готуючи культурний та інституційний ґрунт для розвитку й розбудови миру. Зокрема, міжурядові організації мають ефективно виконувати свої функції контролю і спрямовування в галузі економіки, тому що лише так мета до загального спільного добра може стати метою кожної окремої країни.

Міжнародні організації мають також гарантувати рівність, яка є основним базовим правом усіх, водночас поважаючи наші відмінності. Загалом соціальна доктрина Церкви позитивно розглядає роль міжурядових організацій, особливо тих, які працюють у конкретних вузьких секторах. Церква виконує свою духовну і моральну місію в міжнародній спільноті і також грає роль спостерігача в ООН. Святий Престол спостерігає за діями ООН, спрямованими на подолання бідності. Святий Престол також брав участь у перемовинах Генеральної Асамблеї про цілі для розвитку, які прийняті до 2030 року.

Розвиток і вироблення нової назви миру – «глобалізація»

Цей пункт заснований на Енцикліці Папи Павла VІ. Він хотів звернутися до основних причин воєнних конфліктів, особливо тих, які пов’язані зі структурними ситуаціями, із системною несправедливістю, бідністю, експлуатацією, які потребують певної інтервенції, щоби змінити ситуацію. Документ «Populorum progressio» був створений у час, коли прискорювалася деколонізація у світі, коли пошук справедливості на Півдні світу зростав і розвивався. У цьому контексті Церква стоїть на боці бідних та слабких. І 20 років по тому Папа Іван Павло ІІ поглибив та розширив цю ідею, розробляючи принципи солідарності. Він роздумував про питання взаємозалежності, говорив, що систему, яка визначає стосунки в сучасному світі, в політичних, економічних, культурних та релігійних елементах, – потрібно прийняти як моральну категорію. І тоді це буде не просто поверхневе хвилювання про біду людей чи далеко, чи близько, або якесь співчуття. Це абсолютне бажання працювати для досягнення загального добра і бачити все добре одне в одному, бо ми всі за це відповідальні. І якщо ми бачимо і приймемо одне одного як братів і сестер, то ніхто не буде залишений за межами нашої родини, ні про кого не забудуть.

Словами Папи Франциска, солідарність означає «вийти проти руйнівних ефектів імперій грошей, проти переселення, болісної міграції, торгівлі людьми, наркотиками, насилля і усієї цієї реальності, через яку багато людей страждає». Усі ми повинні це змінити. Солідарність у глибокому значенні – це історія творення. Це стосувалося учасників І Світового з’їзду за народний рух.

 

Марта Більська

Продовження в наступному номері

Фото зі сайта http://galinfo.com.ua/

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...
Ми рекомендуємо