Дедалі частіше в Україні побутує така думка, що для якісного реформування нашої країни, варто запозичувати позитивний досвід у світу. Тому й не дивно, що багато молоді сьогодні прагнуть здобути освіту за кордоном. Чим же такий навчальний процес відрізняється від нашого? І чи варто їхати навчатись за кордон, ми розпитали у студентів, які з власного досвіду знають, що таке іноземна освіта.  

 

Cтаніслав Бондар – учасник навчальної міжнародної програми «Bridging Gaps» в Амстердамі, розповідає: великою перевагою програми є те, що у ній беруть участь студенти з різних континентів: зі Східної Європи, Азії, Латинської Америки, Африки. За словами Станіслава, окрім навчального процесу і роботи над дослідженням, під час цієї програми організовують також поїздки до християнських спільнот у різних куточках Нідерландів.

«Оскільки у програмі беруть участь Амстердамський вільний університет і Протестантський теологічний університет, то семінари і заняття відбуваються разом з місцевими студентами, які навчаються на інших програмах, а це дуже цікавий досвід спілкування», – зазначає хлопець.

Станіслав дізнався про програму, коли навчався в Інституті екуменічних студій УКУ, де з «Bridging Gaps» студентів ознайомила професор систематичного богослов’я з Амстердама, д-р Гелен Зордраґер.

До слова, у вересні 2018 року абітурієнти можуть подавати документи на Магістерську програму «Екуменічні науки: християнство в діалозі зі світовими релігіями, суспільством і медіа». Детальніше про цю програму можна ознайомитись тут:

http://www.ecumenicalstudies.org.ua/navchalni-programy/magisterska-programa-ekumenichnykh-nauk

Чи не шкодують про те, що поїхали здобувати іноземну освіту, розповідають також інші студенти. 

Галина Ковальчук, студентка Лодзької політехніки у Польщі

«Для мене закордон завжди був чимось далеким і недосяжним, але в одну мить став близьким і привітним. Коли я потрапила у нове для себе середовище, інші правила та закони в університеті, то була здивована. Приємно вразила атмосфера, новітні аудиторії, наявність потужної комп’ютерної техніки. Але, на відміну від українського вишу, тут пахне абсолютним демократизмом. Якщо є бажання вчитися – ти досягнеш мети. А про хабарі навіть мови немає. Тут перед тобою відкриваються перспективи та можливості. Великою перевагою є також визнання твого диплома у всій Європі. Найбільше подобається ставлення викладачів до студентів, тут ти ніколи не почуєш образи чи приниження, а панує шанобливе ставлення до тебе як до особистості, яка прийшла черпати знання».

Ірина Мартиняк

«Мій досвід навчання за кордоном – це один рік у Ягеллонському університеті на стипендійній програмі у Польщі та півроку у Близькосхідному технічному університеті за програмою обміну у Туреччині. Там мені потрібно було влитися в навчальний процес, відвідуючи заняття зі студентами, які навчалися вже декілька років разом. Далеко від дому я навчилася покладатися на себе та легко знаходити спільну мову з іншими. Для мене перевагою такого навчання була можливість вивчати мову країни, в якій я проживала та пізнавати її культуру зсередини. Оскільки іноземні студенти часто перетинаються між собою: чи то в гуртожитку, чи на парах, поступово стаєш відкритим до світу і вивчаєш культуру не лише країни, в якій вчишся, а ще й інших. Після такого навчання повертаєшся додому, ніби з навколосвітньої подорожі».  

Уляна Журавчак, студентка Папського університету Івана Павла ІІ у Кракові

«Мабуть, найбільше подобається у навчанні те, що постійно є виклик самій собі. Успіхи даються трішки важчою працею, аніж коли ти вчишся рідною мовою. Це мотивує, додає натхнення. Вчишся прикладати більших зусиль і радіти навіть дрібним успіхам. Коли живеш в іншій країні, все для тебе таке надзвичайне і цікаве. У бібліотеках більшість книжок написані латиницею. Пам’ятаю, у Львові в університеті академічна філософія давалася мені не дуже легко, а коли я мала філософію в Кракові, то вчила насамперед мову, а з нею освоїлась і з філософськими концепціями – і цього разу це було набагато легше. Через такий досвід вчишся також цінувати те, що маєш вдома і те, що є можливість вчитися ще однією мовою».

Настя Камінська – учасниця програми «Видатні українці Канади» від організації OWL, щаслива, що мала можливість відвідати цю країну.

«Перше, що захоплює, коли опиняєшся у Канаді – знаменита канадська ввічливість. Здається, ніби її вводять вакциною ще у дитинстві. Толерантність – чи не найважливіший девіз. Особливе ставлення до природи, чисті узбіччя та зелені масиви повсюди – те, на що найбільше звертаєш увагу. А ще чи не кожен житель Канади займається спортом. Плавання на байдарках чи спортивна ходьба, туризм, волейбол, біг і звичайно – хокей!» – ділиться враженнями дівчина. «Закони тут діють ефективно, поліція надзвичайно ввічлива і користується повагою. Жителі Канади кажуть, що зі системою штрафів на дорогах їм легше не порушувати правила, ніж оплачувати численні рахунки опісля. Тому й проблем із законом усі намагаються уникати».

А ще Настя додає, їй дуже сподобалось, що алкоголь вживати у Канаді заборонено, якщо тобі немає 21. У країні його, як і тютюнові вироби, не пропагують.

 Завдяки тому, що сьогодні навчання за кордоном стало доступнішим, молоді люди можуть здобути бажану освіту і повернутись в Україну з унікальним досвідом. Тому будь-якою можливістю навчатися в іншій країні нехтувати не варто. Адже, перефразовуючи класика, можна з впевненістю сказати: скільки освіт ти здобув, стільки разів ти – фахівець.

Галина Андрусів

Фото коментаторів та зі сайта www.studway.com.ua 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...