13 вересня у м. Львові відбувся Обласний форум сім’ї «Українська сім’я: виклики та завдання». Серед різних подій у межах форуму зорганізовано панельну дискусію «Сексуальна освіта в школах: виклики та загрози». Учасниками цієї дискусії були: отець Петрo Майба, заступник голови Комісії освіти та виховання УГКЦ; Людмила Гридковець, мати шести дітей, психолог-практик, кандидат психологічних наук, декан факультету психологі їКиївського інституту бізнесу та технологій; Катерина Мячіна, журналістка, засновниця онлайн-проекту «Вперше – сексуальна освіта для підлітків» та усі зацікавлені. Модерував дискусію отець Дмитро Романко, сімейний консультант, духівник молодіжного руху «Справжня любов чекає», засновник Сімейного інноваційного простору «Як вдома».

 Чи потрібна в школах сексуальна освіта, у чому вона полягає, які містить загрози і що є найбільшим викликом для нашого суспільства? На ці та інші питання учасники дискусії шукали відповідей.

О. Петро наголосив, що з 10-річного досвіду роботи у Школі Климентія Шептицького у Львові розуміє, наскільки важливо навчити людину любити те, що вона має робити. Бо любити – це дарувати себе. Сенс життя полягає в тому, що йду з вічності і повертаюсь до вічності. Тому я або надаю своєму життю цінності, і це має у всьому проявлятися, або життя проходить повз мене. Статевість є даром Бога, який дитина має розуміти і вміти надавати йому правильного значення. Статевість – це вираз любові, через яку людина може виявляти любов Бога. Людина – це сукупність різних виявів – фізичних, емоційних, інтелектуальних… Кожна частина людини має прямувати до вищої цілі – до вічності. У статевому вихованні важливо дати дітям інструмент, яким би вони могли осягнути власного щастя, дати комплексне розуміння цінностей. Свобода має бути вихована, адже зрілість не приходить сама по собі. Обов’язок школи виховувати цілісно, але не дуже часто його виконують.

Людмила Гридковець звернула увагу, що варто задуматись, хто мав би дати сексуальне виховання? Звичайно батьки, тому потрібно спочатку виховати батьків, щоб вони правильно виховували своїх дітей. Кожен орган має своє призначення, не варто вичленувати окремі органи, потрібно формувати цілісний образ людського організму. Уже у 5–6 років у дитини треба формувати образ довкола народження дитини – таким чином формувати фактор відповідальності. Бо не можна давати дитині інформацію, не говорячи про відповідальність. Інформацію потрібно не давати, а формувати. Сказати, що сьогодні варто поширювати в школі сексуальне виховання не цілком доцільно, тому що зараз вчителі пройшли курси, проплачені від ЛГБТ-організацій, тому поширюватимуть хибні ідеї.

Я зі своїми дітьми розмовляю на тему сексуальних стосунків. І коли однокласник мого сина щось у розмові з ним пригадав про секс, про що читав в інтернеті, то мій син відповів: «Що за секс? Ти що собака? – Сексуальні стосунки. Це нормально, коли люди дозрівають, коли готові будувати стосунки, беруть відповідальність, то у них є сексуальні стосунки». Тому навіть на термінологічному рівні ми закладаємо у дітей або деструктивний, або конструктивний образ. Крім того, програми статевого виховання, які пропонують різні громадські організації, дуже часто передбачають програми контрацепції. Насправді їх шкода полягає в тому, що вони формують образ «безпечного сексу», якого не існує апріорі. Адже безпечний секс існує тільки між двома людьми, які посвятили себе один одному на все життя і немає жодного іншого небезпечного чинника, як, до прикладу, стоматологічний кабінет, клініка. Чому не можна дітям говорити «безпечний секс», тому що таким чином ми не формуємо відповідальності за сексуальні стосунки.

Олеся Косик

Фото автора

Продовження в наступному номері

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...