Нещодавно у Львові, на вул. Устияновича, 4, відкрили оновлену «Urban-бібліотеку». Сучасна книгозбірня потішила відвідувачів рухомими стелажами для книг, стильним дизайном, а ще кухнею, де можна приготувати собі каву. І це ще не весь список, чим унікальна урбаністична бібліотека.

Детальніше про створення креативного закладу нам розповіла кураторка проекту ревіталізації бібліотечного простору «Urban-бібліотеки», координаторка публічних бібліотек в управлінні культури Анастасія Нечипоренко.

 Анастасіє, кому належить ідея створити таку незвичну бібліотеку?

«Бібліотека Urban» – це ідея кількох сторін: Управління культури ЛМР, Бібліотечної системи з їхніми креативниками і львівської урбаністичної «тусовки». У 2015 р. Управління культури ЛМР оголосило конкурс на ідеї для Urban-бібліотеки. Я побачила в інтернеті це оголошення і накидала кільканадцять ідей, після чого мене покликали на співбесіду.Так я потрапила в бібліотеку. Після відкриття першої медіатеки на вул. Мулярській місто побачило, що бібліотеки – це простори, які потрібно використовувати. Дуже правильно, що концепція «Urban» прижилась у бібліотеці, яка розміщена між Львівською політехнікою, де навчаються архітектори та урбаністи, і Університетом ім. І. Франка.

Що було далі?

Далі викладачка Львівської політехніки і архітекторка Оля Криворучко запросила ініціативних студентів для участі у 4-денному воркшопі і ми разом обговорювали, що бажаємо бачити в бібліотеці. Результатом воркшопу стала візуально оформлена концепція, яку вже можна було пояснювати іншим.

Потім довговиточували цю концепцію, створювали позитивний імідж бібліотеки в медіа, а розпочати ремонт у приміщенні вдалося лише через два роки. Та вже у цей час сторінка бібліотеки у Facebook транслювала наші ідеї. Ми одразу мали партнерські домовленості з Інститутом міста при ЛМР та шукали нові. Потрохи ми напрацювали свою аудиторію. Ми зробили все так, як хотіли. Ті, хто чекав на наше відкриття, не забули про нас.

Чим особлива «Urban-бібліотека?»

Наша бібліотека – це простір для генерування ідей. Ми пропонуємо багато фахової літератури. Університет – це одне, бібліотека – це інше, а «Urban-бібіліотека» – це простір, де можна побачити урбаністів, запрошених сюди, а можна разом з ними генерувати нові ідеї.

Управління охорони історичного середовища міста подарувало нам рідкісні книги з теорії та історії архітектури, з історії мистецтва, серед них є книги різними мовами. Ці всі книжки разом ми зібрали в окрему кімнату для урбаністичної літератури. Їх можна розглядати тут, аможна взяти додому.

Ми також організували відкритий доступ до книжок. Відвідувач може сам вибрати книгу. Відкритий доступ до книг – це чудове впровадження, абсолютно не нове у світі, але тепер це є і у нас.

 

Який формат у вашої бібліотеки?

Книгозбірня має «квартирний» формат: суцільна велика квартира, і це – добре. У нас є івентхол, який вміщує 60 людей. Нічого ми тут не ламали, не били, щоби був дуже великий простір.

Кухня – це родзинка публічної бібліотеки, хоча нічого нового для Заходу. Наша кухня виконує функцію кафе, можна випити кави, ми пригощаємо відвідувачів тістечками. Це створено спеціально, щоби підтримати такий квартирний формат, внести у бібліотечний сервіс щось нове. Такий формат не тисне, а затягує, тому тут хочеться працювати.

Що означає ваш логотип?

Логотип має три інтерпретації. Дизайнери бюро «Хочу раю» дуже довго розглядали мапу міста, де розміщена бібліотека. Вони вирізали її, почали крутити і залишили ті дороги, які начебто утворюють крісло. Це означає, що тут можна посидіти, попрацювати, а ще у цьому кріслі вимальовується книжкова полиця. Відповідно на лого – шматок мапи, де розміщена бібліотека, крісло та книжка.

Як би ви представили «Urban-бібліотеку» людям, які ніколи про неї не чули?

Це відкритий вільний простір для створення та реалізації ідей, для індивідуальної роботи, для відвідування цікавих подій, для дискусій. Тут можуть відбуватися різні події про все, що стосується історії нашого міста і міст. Людина може прийти сюди попрацювати, але може також і принести якусьсвою ідею та реалізувати її, навіть з нашою допомогою. Ми маємо для цього технічне забезпечення. Можна не просто відвідувати дискусії, але й завести власну, можна організувати якусь виставку. Наша бібліотека – це відкритий простір, де можна самореалізуватися.


Для людей якого віку призначена бібліотека?

Урбан-бібліотека створена для дорослих, але тут є і дитяча література. У бібліотеці, наприклад, є маленькі полиці для дітей. Також у нас проводять воркшопи для дорослих, для молоді, для старшого покоління, а також для дитячі. 

До нас приходять старші пани та пані, яким цікаво проводити час разом з молоддю. Бібліотека інтегрує різних людей навколо ідеї, адже ідея збирає навколо себе потрібних людей. Записатися у бібліотеку може кожен: і не тільки львів’яни, навіть іноземці стають нашими відвідувачами.

Чи є у вас плани ще щось змінювати у майбутньому?

Ми думаємо, як правильно наповнювати бібліотеку. Придумуємо якісь події, спрямовані на збереження культурної спадщини. Ми хочемо говорити про книги, про кураторство. Ми запрошуємо спікерів. Дуже хочеться також робити якісь мистецько-музичні заходи.

Ми би хотіли працювати з посольствами, щоби віднаходити для бібліотеки потрібні нам книжки різними мовами. Плануємо організовувати скайп-конференції, віртуальні подорожі. Можливо придумаємо технічне забезпечення для них. У майбутньому біля бібліотеки плануємо звести велопаркінг.

Чи виправдала бібліотека ваші сподівання?

Цілком. Багато з переліку моїх ідей втілились. Вважаю, що потрібно і інші бібліотеки робити такими відкритими.

Коли кажуть, що люди не читають, це неправда, насправді читають, і ходять по книжки.

Спілкувалась Галина Андрусів

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...