Зимові свята у розпалі. Ми звикли, що Різдво – родинне свято, яке збирає у домівках найближчих. А опісля Різдва є ще низка свят, які теж варто відзначати у родинному колі. Саме про це нагадують організатори благодійного вечора «В гостях у Василя та Маланки». Уже 10 років поспіль вони запрошують львів’ян та гостей міста пригадати традиції Щедрого вечора і вшанувати святих Василя та Меланію. Захід проводять 13 січня у Львівській духовній семінарії Святого Духа УГКЦ (вул. Хуторівка, 35). Хто готує «гостину», якими цікавинками дивуватимуть гостей цього року та куди спрямують отримані кошти від продажу квитків? Про все це для «Духовності» розповіла Тетяна Нестерук, співкоординатор заходу, працівниця БО «Фундація Духовного Відродження» ЛА УГКЦ.

 – Хто є натхнeнником благодійного вeчора «В гостях у Василя та Маланки» та як усe починалося?

Ідейним натхненником був отець Тарас Милян, на той час голова Комісії у справах молоді Львівської архиєпархії УГКЦ. Коли почали обдумувати формат заходу, зрозуміли, що на рівні Церкви та міста схожих пропозицій для молоді та родин немає. Виникло бажання – подарувати гарне свято в християнському дусі, особливу нагоду для львів’ян та гостей міста зібратися у різдвяний час великою родиною, аби спільно колядувати, творити атмосферу миру і добра, відновлюючи українські традиції. Тому спільно з молоддю Школи християнського аніматора та представниками релігійних спільнот вирішили організовувати першу «Маланку». З 2013 року організація родинного вечора перейшла до БО «Фундація Духовного Відродження» ЛА УГКЦ, де отець Тарас призначений директором.

– Розкажіть про команду, яка рeалізовує проeкт?

Про команду ще ніхто не запитував :) Тож дякую за запитання. Не часто можна побачити молодь, яка би працювала у Церкві. Ми радіємо, що можемо бути активними християнами, творити щось нове і по-доброму незвичайне у церковному середовищі.

Наша команда – це всього дев’ятеро активних, мотивованих ідеєю служіння, людей. З кожним роком набираємо обертів, і нам щастить, що поруч є друзі-волонтери.

Здебільшого той, кому найбільше імпонує ідея та формат заходу, береться за координацію святкування, а тоді вже відповідальний розподіляє обов’язки між працівниками: хтось займається декором, піаром заходу, хтось розробляє програму вечора та контактує з виконавцями й спонсорами, займається розповсюдженням і продажем квитків. Роботи багато, але найважливіше – ми знаємо заради чого це робимо.

– Святкування організовуються вжe не перший рік. Чим дивуватимeтe гостeй цього року?

Для того, щоб вдосталь спільно поколядувати ми запросили Софію Федину. Замість традиційного виступу вертепу – пропонуємо різдвяне дійство від акторів аматорського театру «На світанку». Позитивною емоційною хвилею буде виступ етногурту «ЯгОди», креативні та талановиті театрали, які вміють чудово передавати дух автентичного виконання пісень. 

Родзинкою вечора буде особлива коляда у виконанні дітей з вадами слуху. По-перше, це один з проектів Церкви та представлення нашої діяльності, а по-друге, можливість для гостей не лише фінансово, але й емоційно підтримати намагання дітей подарувати нам радість своїм талантом, повірити в свої сили і розвиватися.

Традиційно гостей чекає щедра гостина зі стравами української кухні, благодійна лотерея, цікаві конкурси, дитяча програма та багато іншого.

– На Щeдрий вeчір здійснюються дeякі обряди, наприклад «водіння кози», які сягають своїм корінням у язичницькі часи. Чому такі дійства виконують під час християнського святкування?

Такий обряд як «водіння кози» для Церкви не несе жодного змісту, а лише є елементом розваги, пародійно-гумористичною народною виставою. Усі язичницькі звичаї нічого не мають спільного з вірою. 13 січня ми, християни, вшановуємо пам’ять святих Василія і Меланії.

–  Вeчір «В гостях у Василя та Маланки» благодійний. Куди спрямуєтe отримані кошти?

Усі заходи, які ми організовуємо, є благодійними. При Львівській архиєпархії УГКЦ діють дев’ять комісій, кожна з яких відповідає за різні напрями євангелізації мирян різного віку та покликання. Нашим завданням є пошук фінансів на реалізацію проектів цих комісій. Зібрані кошти з вечора «В гостях у Василя та Маланки» скеруємо на розвиток соціального служіння Церкви, зокрема на формування для дітей якісної освіти, що ґрунтується на християнських цінностях, працю з особами з вадами слуху, особистісний розвиток та навчання молоді.

Запитувала Анна Грапенюк

 

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...