Християнські Церкви продовжують обговорювати виклики мішаних подружжів. Так, 14 червня у Києві у Відкритому православному університеті Святої Софії-Премудрості відбувся семінар, темою однієї з сесій якого були «Екуменічні виклики мішаних подружжів». Мішані подружжя дуже чутливі до питання відсутності єдності християн. Тому священнослужителі різних християнських Церков і з різних країн поділилися душпастирським досвідом духовного супроводу таких сімей.

Про мішані шлюби в Католицькій Церкві, зокрема приклад Страсбурзької дієцезії, розповів о. Ален Мостер, викладач факультету католицького богослов’я університету Марк Блок (Страсбург, Франція). «Мішані шлюби більше не сприймаються як негативне явище, якого потрібно уникати за будь-яку ціну. Необхідність офіційного дозволу залишається, але це, радше, сприймається як заклик подвоїти пасторальну увагу до таких подружжів», – о. Ален розпочав про елементи канонічних означень і уточнень. Потім навів декілька штрихів до католицького богослов’я шлюбу.

 «Французьке суспільство розвинулося за останніх 50 років швидше, ніж впродовж кількох попередніх століть. Можна говорити про справжню революцію свідомості та цінностей! Професійна мобільність, навчання та стажування за кордоном, робота жінок, споживацьке суспільство, індивідуалізм, труднощі у влаштуванні в житті, завищена оцінка, почуття закоханості у поєднанні із порожнечею та вибухом кількості розлучень (45 % шлюбів закінчуються розлученням), віртуальний світ інтернету…», – продовжує о. Ален Мостер. І наводить таку статистику: понад 50 % дітей народжується поза шлюбом; 95 % пар жили разом до шлюбу; середній вік шлюбу, станом на 2017 рік, становить трохи більше ніж 35 років для жінок та 38 років для чоловіків; третина пар вже мають дітей на час одруження. Звідси випливає, що «священнослужителям та їхнім помічникам, які допомагають у супроводі подружніх пар, потрібно намагатися проводити євангелізацію, благовістити, аби цей крок став справжнім відкриттям Богові і прийняти те, що пропонує Церква».

За останні 10 років цифри у Ельзасі теж досить красномовні. «З 2482 шлюбів, які вінчалися в церкві у 2007 році, ми маємо у 2017 році 1488 шлюбів. Ця ерозія є стабільною, як і те, що відбувається на загальнонаціональному рівні. Якщо вирахувати середнє арифметичне, отримаємо 1942 весілля на рік у Ельзасі. З них у середньому 221 мішаний шлюб на рік, що становить 11,4 %», – наводить дані о. Ален.

Далі доповідач розглянув проблему релігійного виховання дітей або ризик мінімального спільного знаменника, показав мішані подружжя у парохіяльному житті (Євхаристійне причастя). Щодо духовного супроводу мішаних подружжів і їхніх сімей, то, за словами отця, єпархії та парохії розробили курси лекцій, які пропонують базову катехизацію, вивчення основ християнського шлюбу, психологічних елементів тощо. «Присутність священика іншої Церкви є можливою і бажаною. Якщо шлюб відбувається в римо-католицькому обряді, то його очолює католицький священик. Участь іншого священнослужителя можлива в будь-який інший момент (читання біблійного тексту, коментаря на цей текст, молитви). Важливою є саме участь, а не паритет між священнослужителями. Це не завжди легко забезпечити», – продовжує о. Ален Мостер.

Про виклики мішаних подружжів у Британії розповів протопресвітер Богдан Матвійчук, голова консисторії УПЦ у Великій Британії (Вселенський Патріархат). «Приблизно кожен з 10 співгромадян, які проживають в Англії та Уельсі, залучає 2 людей різних етнічних груп, і ця статистика зростає. Вимогою реєстратора при церковному шлюбі в українській церкві в Англії є виголошення присяги англійською мовою.

Після Другої світової війни в Англії оселилося 30 тисяч осіб, 86 % за віровизнанням були греко-католиками (здебільшого із Західної України), 14 % – православні (з Волині і Східної України). З цих 30 тисяч було тільки 5 тис. жінок. Тому для наших хлопців забракло українських дівчат, тож вони одружувались з німкенями, англійками. Асиміляція продовжувалася, і постала проблема з новоприбулими. Вони не мали легального статусу, серед них були мусульмани. Католицька Церква суворіше ставиться до вінчання новоприбулих, тому вони приходять до нас. Наша практика така, якщо один з подругів православний, то вінчаємо», – розповів о. Богдан.

З його слів розуміємо, що діаспора була неготова приймати усі проблеми з новоприбулими: відсутність документів про хрещення перед вінчанням, хрещення дітей батьків у безшлюбному статусі. «Це велика соціальна, духовна, моральна проблема. Ми шукаємо поради на майбутнє, бо потрібні нові закони і правила. Сьогодні проблематика мішаних подружжів у Британії сучасна, актуальна і велика», – підсумував о. Богдан Матвійчук.

Доктор канонічного права о. Олександр Язловецький розкрив католицький погляд на труднощі, які виникають у разі укладання мішаних шлюбів. Йдеться про інше розуміння подружньої нерозривності, цивільного шлюбу, питання контрацептивних засобів та проблеми, які виникають після народження дітей, тобто, питання їхнього хрещення та релігійного виховання.

«Короткий аналіз обговорених проблем, які можуть виникнути у мішаному шлюбі, вимагають глибшого вивчення і кроків назустріч під час екуменічного діалогу. Що стосується Католицької Церкви, то в її колах активно обговорюють майбутні кроки щодо вирішення проблем мішаного шлюбу. У кожному разі слід бути оптимістами, оскільки мішані подружжя є для наших двох Церков заохоченням до майбутньої єдності, прикладом якої вони є. З іншого боку, слід бути і реалістами, які розуміють, що деякі проблеми та труднощі мішаних подружжів між нашими Церквами неможливо буде вирішити доти, доки бракуватиме церковної єдності», – підсумував о. Олександр Язловецький.

«У Західній Церкві подружжя розглядають, радше, як угоду, контракт, що фіксує присягу. І не потрібно священичого благословення. У нас Петро Могила запровадив присягу. Це був дуже великий митрополит, який впроваджував багато західних, латинських практик. У наших старих документах немає присяги, є згода. І священик благословляє: «Що Бог злучив – чоловік не розлучає». Це основа в підході до таїнства подружжя в Західній і Східній Церквах», – прокоментував доповіді президент Інституту екуменічних студій о. Іван Дацько.

Марта Більська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...