Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене виникло бажання перевірити, якою є думка населення України з цього приводу (онлайн-опитування, на жаль, з багатьох причин не дають можливості побачити повну картину). І тут стали в пригоді дані Світового дослідження цінностей (World Values Survey – WVS) – міжнародного соціологічного проекту, який моніторить зміни в переконаннях мешканців більшості країн світу. Науковці розробили дуже потужний блок питань на тему релігійних і моральних цінностей, зокрема запитували й про необхідність релігійного виховання дітей.

Респондентам пропонувалось погодитись або не погодитись з твердженням «Релігію слід викладати в державних школах». Проте, це не єдине питання, що допомагає з'ясувати, якими є переконання опитаних щодо виховання дітей в релігійному дусі. Дослідників також цікавило, які якості, з точки зору громадян різних країн, важливо розвивати у дитини. Однією з багатьох таких якостей виступала релігійність. Мовою статистики думка українців виглядає так:

Результати дослідження ілюструють, на перший погляд, дивний парадокс: фактично половина опитаних виступає за викладання релігії у школах, проте лише чверть вважає, що релігійність є якістю, яка необхідна сучасній дитині. Чому так сталося – тема, що заслуговує окремого допису. Скажу лишень, що релігійність виявилася неконкурентоспроможною стосовно інших якостей, імовірно, з практичних міркувань: працьовитість, відповідальність, терпеливість – речі, які принципово важливі для виживання в сучасному світі.

Проте розглядаючи особливості українського релігійного виховання постає закономірне питання: як співвідносяться частки осіб, що вважають / не вважають релігійність важливою дитячою якістю, та тих, які погодились / не погодились з твердженням про викладання релігії в школах? Зважаючи на це, серед усіх опитаних можна виявити чотири групи осіб, які притримуються чотирьох моделей релігійного виховання:

I. Люди, які вважають релігійність важливою для дитини та виступають за викладання релігії у школах.

ІІ. Люди, які не зарахували релігійність до важливих якостей, але схильні вважати, що релігія, як шкільний предмет, необхідна.

ІІІ. Люди, які обрали релігійність, як якість, що потрібно виховувати в дітях, але проти викладання релігії в школах.

ІV. Люди, які не вважають релігійність важливою для дітей, а релігію – необхідним предметом у школі.

Варто підкреслити, що перша група має найбільш виражену орієнтацію на релігійне виховання, друга і третя – виступає за окремі його елементи, тоді як четверта не вважає релігійне виховання пріоритетним, хоча це не означає, що в житті її представників зовсім не мають місця релігійні практики.

Скласти уявлення про соціальний портрет цих чотирьох груп можна й з інфографіки, проте є потреба наголосити на тих відмінностях між ними, котрі є статистично значимими.

«Обличчям» першого типу є в основному жінки, більшість опитаних – це люди старшого і середнього віку. Очікувано, понад половина з них – мешканці Західної України. Респонденти, які потрапили до цієї групи, - найактивніші в релігійному житті: відвідують богослужіння раз на тиждень і частіше або раз на місяць.

Склад групи, яка є прихильником другого типу релігійного виховання – дуже збалансований. Найбільше в ній південних українців, хоча достатньо великою є частка мешканців центрального регіону нашої країни. Великої кількості релігійно активних людей тут немає; більшість відвідує церкву тільки на важливі свята.

Соціальний портрет представника третього типу є найбільш близьким до першого, проте й він має свої особливості. Більшість прихильників «дозованого» релігійного виховання – це вихідці із Західної та Центральної України, які проявляють середню релігійну активність. Цікаво, що порівняно з іншими групами серед них найменше молоді і найбільше людей старшого віку. Загалом характеризуючи цю групу варто відзначити, що за характеристиками осіб, які до неї входять, вона є проміжною між першою і третьою, але при цьому має найменше прихильників серед українців.

Четвертий тип фактично не є типом релігійного виховання, тож його прихильники становлять принципово відмінну соціальну групу. Більшість у ній – чоловіки, що кардинально відрізняє її від інших трьох груп, де власне жінки віддавали перевагу вихованню дітей в релігійному дусі. Суттєво більше у цій групі молоді та мешканців Центральної України. Східні та центральні українці представлені в майже рівній кількості. Проте дуже велика кількість опитаних рідко або ніколи не відвідують богослужіння. Разом з тим переконливо багато серед цієї групи осіб тих, які відвідують церкву тільки на важливі свята. Можна припустити, що в майбутньому ця частка українців стане основою для нових ціннісних змін: або у бік світської освіти, або, беручи до уваги зростаючу довіру до Церков після подій на Майдані, в напрямку релігійного виховання.

 

Довідка.

Світове дослідження цінностей (World Values Survey – WVS) – міжнародне порівняльне соціологічне дослідження, що об'єднує соціологів з усього світу, які вивчають цінності та їх вплив на соціальне і культурне життя. Вперше було проведене в 1981 р. На сьогоднішній момент успішно реалізовано шість хвиль дослідження у майже 100 країнах світу. Відтак було охоплено близько 90% населення планети. Україна долучилася до проекту лише з третьої хвилі в 1996 р. З цього часу були проведені опитування в 1999, 2006 та 2011 рр.

Для підготовки цього матеріалу була використана база даних: WVS_Longitudinal_1981-2014_spss_v_2014_06_17_Beta

Фото: newchild.dp.ua

Блог Олени Гриньків

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...
Ми рекомендуємо
  • Фонтан
  • Зимова школа «Львів – місто діалогу»

    Зимова школа «Львів – місто діалогу»