«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які з них можуть згодом випасти на її долю. Я ж подивився слова, які цікавили мене: «Життя», «Смерть», «Віра», «Бог». Можеш мені повірити, їх там немає! Зверни увагу, це все-таки доводить те, що ні життя, ні смерть, ні віра, ні ти до хвороб не відноситеся. Що, далебі, добра новина.»

Кінець весни період, здебільшого, сесійний. І просто не можна не завести собі поверх обов`язкової літератури (ще й з умовою проживання в бібліотеці) улюблену книгу. Нехай не «Медичний словник», нехай «Оскара і Рожеву Пані».

«Чого не можна зрозуміти, в те треба вірити»
Святий Августин

Період Великого посту чи не найкращий час, щоб писати про Різдво!

Адже всі, очевидно, пишуть про Великдень і приготування до нього. Наймилішими серцю є спогади, а найневиннішим є народження. Тільки 7 січня - народження Божого Сина, а період посту – нове народження нас самих. Ми немов повертаємося в тіло, в якому зібралися жити далі.

Сьогодні до мене принесли Любов. Таку світлу, малу, слабку, тільки знайдену. Принесли зі словами: «вірю в Бога, хіба якщо Він – Любов». Я відчула себе сильною, хоча Любов принесла не я. Та й навіть той, хто розповів мені про неї - до мене її не відчував. Але точно пробував, бо вона в нього «для ближнього». Раптом стає важко усвідомити, що людина, яка тебе не любить приносить тобі розмови про Любов. Взагалі дивно, що, знайшовши Бога в Любові, діляться не з суб`єктом, в якому Його знайшли. Але я страшно тихо її прийняла. Боялась сказати зайве, немов від мене залежало її подальше життя. Насправді ж моє життя залежить від Неї. Чи Вона є Богом? Чи тільки Бог є Любов`ю? Оскільки Вона вимагає взаємності, то, підозрюю, шо процес двосторонній. В один єдиний момент, коли відчуваєш досконалість, не розумієш відчуттів - починаєш шукати слово. Тебе лякає його відсутність у твоєму словниковому запасі. Але ти продовжуєш насолоджуватись короткочасною можливістю відчувати таке вторгнення у твій внутрішній, давно буденний, світ. Приймаєш світло і раптом бачиш Його у всьому довкола, та коли прикрив на долю секунди повіки, секунда долі перевернула твоє життя. До тебе прийшов Господь. Я побоялась коментувати такі речі, такі відвідини, такий подарунок. Ти уявляєш, на скільки ж далеко відійшов від Нього, що Він сам вирішив тебе навідати? А далі ти почав Його шукати у всьому, називаючи то Любов`ю. Він прийшов під ЇЇ виглядом, бо знав – що то найслабше місце людини; використати його – найвагоміший аргумент. І ти шукаєш тепер Його в пересічних людей, або таких як я. Будеш їх любити, як Бог тобі запропонував. Але, здається, тим часом ти Його не бачиш у всьому. В маленьких наших вчинках. У величезних наших планах. В будь-яких наших думках, розмовах – молитвах.

Де є місце всеперемагаючої Божої Любові?

Ніщо в світі не є вічним окрім Любові, якою є сам Бог. У гімні любові апостол Павло нам повідає про неї: «Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!» ( Перше послання Павла до коринтян13:4-8) 

Люди звикли оцінювати любов за її кількістю, насправді, вона необчислювана, безвимірна так, як і безмежна. Справжня любов жертвує, втішає, наповнює. Вона не дарує тимчасове задоволення, а відчуття постійного спокою від Її наявності.

Я можу тільки уявляти собі прояв Любові на Небі, в Пеклі, Чистилищі. З почутого та прочитаного можу вимальовувати приблизні надумані картини, робити вигадані висновки. Але натомість, я маю змогу спостерігати всеперемагаючу Божу Любов на Землі. Думаю, що цей єдиний вид справжньої любові всюди є однаковим, тому що має одне джерело – Бога. Вона не змінюється від місця, часу чи погоди, вона - трансцендентна. Її , як і віру, достатньо лише прийняти. Часто нам хочеться пояснень для її розуміння, мірок для її виміру – але це лише втеча від бажання її осягнути всім своїм серцем. Людям важко мислити категоріями, які вона не спроможна відчути на дотик, або які не є реальними у світі, якому ми мешкаємо, хоча цей світ і є місцем демонстрації Божої Любові.

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...